ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ КОМУНАРСЬКОГО РАЙОНУЗапорізька спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземної мови № 7                                                                     
     Тема досвіду :«Використання інтегрованих уроків у процесі навчання початкової школи»
  Номінація « Нова українська школа : освіта майбутнього. Секція : початкова школа.  »
                                                             
  Підготувала :                                                                       вчитель початкових класів : Преподобна Тетяна Іванівна(спеціаліст вищої категорії , старший вчитель ) Запоріжжя, 2018

                                                      ВСТУП

     За останні десятки літ світ неймовірно змінився, і далі міняється надзвичайно швидким темпом. А як з нашими школами? Чи встигаємо ми пристосуватися до тих змін?

     Зміни в світі мають безпосередній вплив на вчителів, а в тому числі і на учнів.

     Скерованість нинішньої освітньої системи на розвиток особистості має передбачати повагу до індивідуальної самобутності кожної дитини. Адже життя кожної з них неповторне й самоцінне. Не відмінне від мого, - каже мудрий учитель, - а інакше. Ознака інакшості, натомість примірки до себе та поділу на «хороших» і «поганих» дітей, стає засадою для створення і використання вчителем особистісно орієнтованих освітніх технологій. Постає проблема організації педагогічного впливу на особистість.

     Мабуть, ні в кого не викличе заперечень теза про те, що для формування людини нового суспільства необхідні принципові зміни в навчанні і вихованні молодого покоління «олюднення» змісту освіти, наближення її до потреб сьогодення. Чи достатньо для цього самого лише вдосконалення існуючих предметів за рахунок доповнення програм елементами нових знань? Можлива, є необхідність у створенні нових курсів, здатних задовольнити потребу дитини в адекватному освоєнні навколишньої дійсності, яка безперервно змінюється й оновлюється.

     Другий шлях видається перспективнішим, оскільки вже давно став очевидним розрив між потребами педагогічної практики і можливості чинних навчальних планів, програм, підручників їх задовольнити, тобто забезпечити різнобічний розвиток дитини, її орієнтацію в природі і суспільстві, реалізацію її нахилів, здібностей, інтересів. Така не відповідність особлива гостро відчувається в початковій ланці освіти. І не тільки тому, що це період первинного – і тому визначального для подальших етапів організованого і цілеспрямованого суспільного впливу. Для молодшого школяра характерна сила актуальних потреб, загострена сприйнятливість навколишнього, прагнення пізнати реальний мінливий світ у його зв’язках і взаємозалежностях. Водночас пізнавальні можливості в цьому віці обмежені. Адже дитина слабо володіє такими важливими мислительними операціями, як осмислення побаченого диференціювання суттєвого й несуттєвого, класифікація, доведення істини, судження тощо.

     Демократизація і гласність, гуманізація і гуманітаризація, яка утверджується в педагогічних колективах, дають можливість учителям творчо підходити до справи навчання і виховання підростаючого покоління. Як творчість часто не відповідає тим стандартам, яка виробила на сьогоднішній день педагогіка і методика викладання предметів.

     Урок в сучасних умовах повинен носити творчий характер. Потрібно запозичувати все найкраще в досвіді вчителів, самому шукати можливі, більш ефективні підходи пояснення нового матеріалу і повторення вивченого матеріалу.

          Кожен тип уроку має внутрішній зміст – методику вирішення окремих дидактичних задач на кожному етапі уроку. Методика – це найбільш мобільна частина кожного уроку, тому що методи, прийоми і засоби навчання використовуються на уроці в різних співвідношеннях, послідовності і взаємозв’язку.

     Традиційної методики проведення інтегрованих уроків ще немає. Але вчитель завжди усвідомлює головне дидактичне завдання уроку: чи то повторення навчального матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і навичок, засвоєння нових понять, закономірностей, або ж прагне до реалізації декількох дидактичних завдань, що має місце в комбінованому уроці. Інтегровані уроки більш різноманітні, пов’язані з чисельними асоціаціями, наповнені різними емоціями, що надзвичайно важливо в роботі зі школярами.

Актуальність теми. Отже, інтегровані уроки в початковій школі дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, умовиводи і пошукові відкриття.

    

 РОЗДІЛ 1. ІНТЕГРАЦІЯ – ВАЖЛИВА ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ

1.1.  Історичний аспект проблеми інтегрованого навчання

     Аналізуючи стан сучасної освітньої системи в Україні, важливо розглянути історію становлення і розвитку української національної школи.

     Лише за умов об"єктивного, неупередженого аналізу історії освіти України ми зможемо водночас вийти на виявлення сучасних тенденцій її розвитку, їх теоретичне осмислення й, отже, на сучасні завдання розвитку української школи, освіти і педагогіки.

     Історичний шлях розвитку інтеграції поділяється на 2 періоди:

1.Виділення категорії "інтеграція" з науки і філософії.

2.Формування концепції "Інтеграція".

     Вперше поняття "інтеграція" було використано в ХVII столітті Я.- А. Коменським у праці "Велика дидактика" : "Все, що знаходиться у взаємозв"язку, повинно викладатися у такому ж взаємозв"язку."[2.с14.]

     Його наступником був Й.-Г. Песталоцці. У його творі " Лінгранд і Гіртруда" Інтеграція розглядалась як метод навчання.

     Німецький вчений і педагог Гербарт виділив основні етапи навчання ХVIIIстоліття:

1) ясність (зрозумілість);

2) асоціація;

3) система (інтеграція) - можливість самостійно скласти картину світу.

     У ХІХ столітті К.Д. Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма і читання.

     На початку ХХ століття з"являється "Концепція праці". Головна ідея її - навчити працювати, комплексно підходячи до навчання. У 1907 році виникає "Концепція зв"язку з мистецтвом". В середині ХХ століття з усіх можливих концепцій видалено такі напрямки інтеграції:

1) інтеграція на основі праці;2) інтеграція на основі взаємозв"язку загального і спеціального;

3) інтеграція на основі мистецтва та культурознавства;4) інтеграція на основі центрів за інтересами;

     Інтеграцію було покладено в основу комплексних програм 20-х років. Побудовані на основі широкої міждисциплінарної інтеграції, вони на жаль, виявилися непродуктивними для навчання й розвитку учнів, бо не давали синтетичних, ґрунтовних знань і вмінь.

     У 60-х роках В.О. Сухомлинський проводив "уроки мислення в природі". Це, на наш погляд,- один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою. Нині ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і вчителів у нашій країні за рубежем.

1.2.  Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків у процесі навчання на сучасному етапі розвитку національної школи

     Ідея інтеграції знань є надзвичайно популярною в освіті. Її освоєння, як показує практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина) та науки вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищення їх дієвості й систематичності. Таким чином інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках.

     Особливо актуальними є справи інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного.

     Поняття «інтеграція» - це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.

     В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення».Виникла інтеграція як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Вона заклала основи і необхідність інтеграції.

Методичними принципами об’єднання предметів є:

1. опора на знання з багатьох предметів;

2. взаємозв’язок в змісті окремих дисциплін;

3. зближення однорідних предметів;

4. розвиток загальних рис для ряду предметів.

     Для інтегрування окремих навчальних курсів у початковій школі існують об’єктивні причини й передумови. Однією з причин є необхідність усунути перевантаження дітей скоротити кількість навчальних годин протягом тижня, вилучити їх для предметів розвивально-виховного циклу. Об’єктивною передумовою цього є те, що інтегрований курс зможе вести сам учитель початкових класів, оскільки йому доводиться навчати дітей цих предметів у традиційній ізоляції. Натомість у старших класах інтегрування окремих предметів, навіть споріднених в один, створює труднощі у підготовці вчителя, який би вів цей курс. Адже це вимагає від нього не тільки високої кваліфікації, а й відповідної наукової ерудиції в методах наук на основі яких створено інтегрований предмет.

     Під час проведення інтегрованих уроків вчительові доводиться самостійно визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

     Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, - створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання. Аналіз діючих програм для чотирирічної школи та вивчення досвіду вчителів, які застосовують уроки такого змісту, свідчать про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з таких предметів:

-                     1 клас (ознайомлення з навколишнім світом, навчання грамоти; музика, образотворче мистетство; ознайомлення з навколишнім світом, трудове навчання; математика, образотворче мистецтво, фізичне виховання);

-                     2 клас (читання, російська мова, українська мова, образотворче мистецтво, ознайомлення з навколишнім світом, музика, народознавство, фізкультура);

-                     3-4 класи (українська мова, образотворче мистецтво, природознавство, читання, музика, трудове навчання, математика).

Наприклад, 10 тем уроків інтегрованого змісту:

1."Хто як зимує". Зінтегровані теми з уроків: читання - "Хто так малював", ознайомлення з навколишнім - " Ознаки зими", малювання - "Зустріч зими";

2-3."День космонавтів". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - " День космонавтики", розвиток мовлення - " Складання казки за її початком", образотворче мистецтво - аплікація "Космос", фізкультура - "Ми космонавти".

4."Складемо казку". Теми з уроків малювання - " Чарівний птах", розвиток мовлення - "Складання казки за початком".

5."Транспорт". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Транспорт", праця (конструювання), розвиток мовлення - " Моя вулиця".

6."Професфїнаших батьків". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Професії" ,художня праця - "Робота з тканиною".

7-8. Урок-казка "Зима-білосніжка". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Ознаки зими", фізкультури - "Зимові розваги", музики - "Казка зимового лісу".

9.Урок-мандрівка "У гості до Веснянки". Теми з уроків: музики - "Звуки весни", малювання - "Фарби ранньої весни".

10.Урок-казка "Розмова на лісовій галявині". Теми з уроків позакласного читання, музики, малювання, розвитку мовлення.

     Уроки інтегрованого змісту слід проводити здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичування їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми.

     Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАННЯ В ПРАКТИЦІ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

     Навчитись вчитись - це означає зробити так, щоб учіння стало для кожного школяра не тільки необхідністю, але й величезною радістю пізнання. В цьому учневі може допомогти тільки вчитель - " майстер педагогічної справи настільки добре знає азбуку своєї науки , що на уроці, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не сам зміст того, що вивчається, а учні, їх розумова праця, їх мислення, труднощі їхньої праці" - говорив Василь Сухомлинський.

     Як же народжується інтегрований урок? З чого? Завдяки чому? По-перше, з нестандартної педагогічної теорії. По-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності вчителя. А найголовніше - з відсутності штампів у педагогічній технології.

     Головне місце на таких уроках відводиться елементам творчого пошуку. У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло й ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові уміння.

     Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам"ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.

2.1. Інтеграція математичної та природознавчої освіти.

     Відповідно до світових стандартів освіти розробка державних стандартів природничо-математичної освіти в Україні має базуватись на філософському підході до інтеграції різнорідних знань, поглядів на людину і суспільство, гуманізації та гуманітаризації освіти. Цього вимагає і завдання формування планетарного мислення сучасної людини.

     На порядку денному - розробка та апробація концепції запровадження інтегрованого навчання на всіх ступенях навчання загальної середньої школи. Вона має відповідати принципу вікової доцільності навчального змісту, який зумовлює добір змісту навчального матеріалу, форм його організації, рівень вивченого залежно від можливостей його сприймання і застосування, детермінованих віковими особливостями школярів.

     Основне дидактичне завдання - через навчальний зміст предмета забезпечити рух пізнання учня до наукового змісту, а через нього - до розуміння самої об"єктивної дійсності. При цьому передбачається:

1) формування в учнів категоріальних, тобто найбільш загальних, фундаментальних понять науки;

2) розгляд методологічних проблем науки.

     Для міжнаукової взаємодії необхідна наявність хоча б двох наук. Кожна з них може бути інтегрована в міжнауковий процес як цілісна система або через окремі свої структурні ланки. При цьому не виключається взаємодія з іншими науковими теоріями.

     Інтегративні процеси, характерні для сучасних міжнаукових зв"язків, проходять у таких напрямках:

1) в окремій науці, що визначає підхід до її розвитку як мононауковий (монодисциплінарний), тобто внутрінауковий;

2) між науками однієї галузі, без участі філософії, що визначає міжнауковий (міждисциплінарний) підхід;

3) між конкретним пізнанням і філософією, що становить загальнонауковий підхід.

     Сучасне теоретичне мислення повинно мати своїм інструментом найбільш загальні, фундаментальні закони природи і суспільства, наукові теорії. Їх використання створено умови для формування глобального, екологічного мислення. Адже відомо, що "мислення здатне скерувати найбільш загальними, фундаментальними закономірностями обґрунтовувати на їх основі явища дійсності, часткові закони різних наук називають інтегративним мисленням".[17.с 22.]

     Концепції Н. Ф. Борисенко, І.Д. Звєрєва,В.М. Максимової, В.Н.Федорової та інших свідчать, що міжпредметні зв"язки становлять відображення міжнаукових зв"язків у змісті й методах навчання гуманітарних і природничих дисциплін. Навчальні предмети - дидактичний еквівалент основ відповідних наук. Дидактична специфіка істотно відрізняє навчальні предмети і їх взаємодії - від міжнаукових. Викладене певною мірою стосується теорії імовірностей, яка займає особливе місце в сім"ї математичних наук.

     Загальнодидактична схема на засадах інтеграції, яка дозволяє усунути дублювання навчального матеріалу, забезпечує єдиний підхід до здобуття ґрунтовних і цілісних знань при економії навчального часу, така:

1) вибір базового предмета - теми(математика);

2) інтеграція знань базового предмета - теми за знаннями сумісних фундаментальних наук(математика, природознавство, художня праця);

3) профілювання знань із врахуванням типу закладу, потреб особи і суспільства.

     Функцію синтезування і поглиблення знань виконують системно-узагальнюючі заняття, інтегративні дні, інтегровані курси, заняття в гуртках, екскурсії в природу тощо.

     Основна мета уроків серед природи – навчити дітей думати. Досягти цього, вважав В.О. Сухомлинський, можна, тільки навчивши їх спостерігати, дивуватися, радіти пізнанню, перетворювати думку слова, творити казку. Коли діти спостерігають за явищами природи, перед ними відкривається несподіване в навколишньому світі, його таємниця і краса. Вони дивуються раніше не поміченому. І тут починається роздуми серед природи.

     Проаналізувавши розділ можна зробити такий висновок, визначивши особливості інтеграції математичної і природничої освіти:

-                     навчання повинне бути побудоване таким чином, щоб формувати в учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для кращого запам’ятовування нового матеріалу;

-                     систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами навчальних предметів природознавства й математики – одне з необхідних умов розвитку пізнання учня наукового змісту, а через нього – до розуміння самої об’єктивної дійсності;

-                     сприйняття природничих і математичних понять носить схожу природу й доповнює один одного;

-                     освітні програми по природознавству і математиці дозволяють повною мірою використати даний тип інтеграції в навчальному процесі початкової школи;

-                     інтеграція природознавства і математики в початковій школі на практиці використовується не повною мірою, тому що для цього багато вчителів недостатньо підготовлені в науковому й методичному плані, що в свою чергу вимагає більше глибокого методичного пророблення інтегрованих процесів між курсами природознавства і математики в початковій школі.

2.2. Інтегрований урок читання і природознавства на тему: « Торкнутися краси можна тільки серцем»

     Мета: Вчити дітей любити і берегти природу рідного краю, виховувати доброту і великодушність.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Розповідь казки В. Сухомлинського про те, як хлопчик з рогатки вбив пташку.

- Що ви можете сказати про поведінку хлопчика?

- Як ви ставитесь до вчинку хлопчика? Чому?

- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: про птахів, про рослин і звірів. І про те, як можна побачити красу, що оточує нас. Сьогодні ми ще раз переконались, що торкнутися краси можна тільки серцем.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1.Бесіда по картині.

- Уявіть собі, що у мене в руках чарівна паличка, я змахну нею – і ми опинимось на цій чудесній галявині. Давайте присядемо, вдихнемо запах трав і квітів та повідгадуємо загадки.

2.Робота над загадками.

- Всі пани скинули жупан,

А один пан не скинув жупан.

(Листяні дерева і сосна).

Прилетіли гості, сіли на помості,

Без сокири, без лопати,

Поробили собі хати. ( Пташки).

-                     Влітку сіренький ,

А взимку біленький,

Довгі вуха має,

Швидко стрибає. (Заєць).

-                     Хлопчик – мізинчик,

В дерев’яній одежині. ( Горіх).

3.знайомлення з віршами О.Ющенка «Насінина кульбаби».

- Ой не ріж, ой не рви! -

Проситься кульбаби цвіт

Між покосами трави

Сонечком кульбаби цвіт.

Замість жовтих обідків

Білочки пухнасті

Щедро промінець зігрів

Срібні та пухнасті

Там насіння визріває

Щоб зійти весною.

Зажовтіють кульбабки

Знов поміж травою.

- Які польові квіти ви знаєте? Які лісові?

- А чи знаєте ви, що багато з цих рослин називають лікарськими? Хто знає чому їх так називають?

4. Легенда про грицики.

     Одного разу сільський хлопчик пастушок Гриць пас у полі Худобу й ненавмисне поранив собі ногу. Оскільки під рукою нічого не було, хлопчик вирвав пучечок трави, що росла неподалік, і приклав до рани. Як же здивувався він, коли біль поступово затих, перестала йти кров. Отак люди і назвали рослину грициками – на честь пастушка Гриця.

     У народній медицині її використовують як знеболюючий і кровоспинний засіб.

- А які ще легенди про рослин ви знаєте?

5.Моральна задача.

- Оля зараз познайомить вас із віршем А. Костецького, а ви постарайтесь дати відповідь на запитання: чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?

Старий каштан

Старий каштан за вікнами

Клас затіняє! – сказали.

І от щоб стало світло нам,

Взяли його й спиляли.

Тепер свої густі гілки

До нас не тягне дерево,

І не свистять для нас шпаки

І кроні на перервах

І вже на стовбурі вгорі

Не з’явиться ніколи

Старе рівняння школярів

«Оленка + Микола»

Щоб стало в класі світло нам –

Старий каштан спиляли

Зробили ніби й правильно

Та в класі – темно стало.

- Отже, чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?

- Чи відчували ви коли-небудь жаль за зрізаним деревом?

- А хто з вас посадив уже дерево?

6.Моральна ситуація. Тест.

     Віра і Оленка пішли до лісу по гриби. Довго збирали їх, а потім сіли під кущем пообідати. Витьохкував пісні соловейко. Віра поїла і викинула рештки під кущ, а Оленка заховала сміття до кошика.

- Навіщо ти ховаєш? Викинь, адже ніхто не бачить, - сказала Віра.

- Яка правильна відповідь, на вашу думку?

а) Оленці треба погодитись і викинути;

б) заховати в кошик, не погодитись з подругою;

в) ви не знаєте як бути.

- А знаєте, Як вчинила Оленка?

Вона сказала:

- Ні, Віро не викину я сміття під кущ, мені перед соловейком соромно.

7.Написання твору-мініатюри «Коли людині має бути соромно».

IV. Підсумок уроку.

- Подумайте і скажіть, чи можна зрозуміти красу рослини, зірвавши її? Чи можна милуватися твариною, яку позбавили волі і чекають від неї радості? Ось як сказав поет А. Гвудалов

Я зірвав квітку – і вона загинула

Я спіймав метелика – і він умер у мене на долоні.

І тоді я зрозумів,

Що торкнутися краси

Можна тільки серцем.

- Чи розумієте ви слова поета?

2). Читання вірша А.Костецького «Не хочу»

Метелика ловити я не хочу:

він – квітка неба, хай пливе собі

Хай крильцями барвистими тріпоче,

щоб радісно було мені й тобі!

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

бо вдома їй джмеля не погойдати

і не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку чи травинку

я не ображу: це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка жевинка,

що світиться довірою до всіх.

     Даний урок виховує любов до природи, бажання берегти і любити рідну землю, естетичні смаки і почуття. Нестандартні підходи які присутні на уроці стимулюють самостійність, творчу активність, ініціативу школярів, підвищують якість знань, розвивають творче мислення, узагальнюють і систематизують знання.

     Мета запропонованого уроку – збагачення чуттєвого досвіду, розширення кругозору дітей, створення мотиву мистецької діяльності – бажання передати власне бачення краси.

ВИСНОВКИ

     Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога. Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки. Тому метою було розробити вимоги до проведення уроків у початковій школі.

     З метою покращення якості проведення уроку, підвищення рівня знань учнів пропоную вимоги до проведення інтегрованих уроків.

     Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні:

1. Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2. Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.

4. Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

5. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.

6. Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.

-           спеціальних і особистих потреб;

-           раціональне поєднання різноманітних форм і методів;

-           творчий підхід до формування структури уроку;

-            забезпечення оперативного зворотного зв’язку.

7. Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.

8. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

9. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань.

10. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

   Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:

- визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;

- постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;

- формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін;

- увага і гуманне відношення до учнів, до тримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.

До розвивальних вимог відносяться:

- формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;

- вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;

- проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.

Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акімова Т.А. Попередній розподіл навчальних посібників ІІ Рідна школа. – 1991 - №11

2. Баженова Н.А. Педагогічний пошук – м. Просвіта, 1989. – 300с.

3. Балютіна К.О. Педагогічні проблеми гуманізації початкової освіти та шляхи їх вирішення ІІ Початкова школа. – 1999 - №10с.46 – 49.

4. Баранов С.П. Педагогіка. – К,: Либідь. 1991 – 350с.

5. Бахарева Л.Н. Интеграция учебных занятий в начальной школе на краеведческой основе, М. -1992 -151с.

6. Боровой В.О. и не только игра ІІ народное образование. -1994 - №2. – с. 12 – 16.

7. Варзацька Л.О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення ІІ Початкова школа – 1996. - №6. – с.11- 14

8. Василюк А.М. Школа і вчитель: вчора і завтра. Причини і тенденції змін у світовій освіті ІІ Рідна школа – 1999. - №3. – с.78 – 79.

9. Вакуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання. ІІ Початкова школа – 1994. - №6 –с.8 – 11.

10. Вахтеров В.О. Психологія мистецтв. -1998 – 315с.